Сумчанин Леонтій Костур створив приватний музей керамічних скульптур, вартість яких — $0,5 млн

     СУМИ, 2 червня. /Сергій ХанінУКРІНФОРМ/. 60-літній Леонтій Костур, який виступає ще під творчим псевдонімом Леон Шаргородський – особистість у Сумах відома. Місцеві жителі знають його як прекрасного скульптора, який спеціалізується на виробах з кераміки, котрі стали основою створеного нещодавно в його будинку приватного музею.
     Сюжетні композиції Леонтія Костура викликають у всіх поціновувачів його мистецтва споріднені емоції й асоціації і налаштовують на філософське сприйняття навколишнього світу. І тим несподіванішою для них стало повідомлення про те, що митець збирається залишити зі своїми роботами Суми і переїхати на постійне місце проживання до іншого міста.
     З питання, що спонукало майстра до зміни адреси, кореспондент УКРІНФОРМу й розпочав розмову з Леонтієм Костуром.
    — Все тривіально. Будівля на провулку Стадіонному, 2, де розміщено експозицію кераміки, потрапила до зони знесення. Ще коли поруч з моїм будинком у 2000 році за вказівки тодішнього голови ОДА Володимира Щербаня почав зводитися стадіон «Ювілейний», постало питання про відселення проживаючих у провулку людей. Але і досі це питання залишається невирішеним. Зараз же на цьому місці планується зведення трьох хмарочосів заввишки у 30 поверхів. Інвестор пообіцяв забезпечити мене помешканням неподалік Києва, але я ще не прийняв щодо цього остаточного рішення. З одного боку, Київ мене приваблює тим, що це столиця, мене там знають, там на висоті культура образотворчого мистецтва, чого я, на жаль, не можу сказати про рідні Суми.
    Разом з тим, за ті гроші, які мені пропонують за відселення, я міг би купити собі потрібний для моєї колекції будинок і за кордоном. Але для цього мені потрібно внутрішньо погодитися на такий крок.
     — Чому все таки вирішили створити приватний музей, а не обрали якусь іншу форму знайомства цінителів мистецтва з вашими роботами?
     — Музеєм, на жаль, він є лише на папері. Так, при управлінні культури облдержадміністрації мій будинок зареєстрували як приватний музейний заклад, але далі цього справа не пішла. Адже щоб він у цьому статусі функціонував, треба крім зарплати найнятій людині щокварталу платити ще й 500 гривень податку. Мені це, на жаль, зараз не по кишені, адже живу на пенсію, а вона не дозволяє робити такі витрати.
     Прикро, але сьогодні держава не підтримує приватні музеї, яких, до речі, в Європі сила-силенна. В нас же розвитку цих закладів намагаються вставляти палки в колеса. В тому числі і з боку державних музеїв. Керівництво одного з них, розташованого в Сумах, мені прямо сказало:  «Ми тебе задушимо!».
     Тому мені не залишається нічого іншого, як знайомити широкий загал із своїми роботами шляхом організації персональних виставок в інших містах України.
     Зокрема, недавно впродовж місяця з моїм творчим доробком знайомилися харків’яни. Демонструвалося близько 70 робіт – скульптура, графіка, живопис, в яких я теж останнім часом працюю. У книзі відгуків та в пресі було оприлюднено багато позитивних рецензій і схвальних відгуків. Харківські колеги теж високо оцінили мій доробок.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*